|
Мой чудный Бог - Анна Верещагина
Бабуся - Лілія Мандзюк
Слезы не роняй . - Николай Зимин
Жди меня . Любовь большая
Все перенесет .
Пусть твердит толпа людская :
« Он уж не придет ... »
Даже если бури , грозы
Встретишь на пути ,
Ты свои , родная , слезы
Не роняй , а жди .
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Мухи творчества... - Борис Иоффе.
Проза :
Ясени - Мучинский Николай
Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є. Поэзия :
Война - Александр С. Н.
|
