Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 9825 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сменяет суматошный день... - Cветлана Касянчик Это стихотворение написано много лет назад. Только, только начиналась перестройка. Горбачёвское время. Пост-чернобольское время. Время первых национальных конфликтов. Время рассыпающихся идеалов, надежд. Время - первых евангелизаций. Мои близкие друзья из церви города Нововолынска организовали миссионерскую группу, назвавши себя "Владельцы Счастья". Позже, эта группа стала частью миссии "Голос Надежды", с центром в Луцке, на Волыне. Вот тогда, я и написала это стихотворение для одной из первых миссионерок нашего времени, Любы Ткачук (Мельник). Она использовала его в своей работе в Карелии, в Перми. Но, уже много лет это стихотворение просто лежит себе в моей старой записной книжке. Последнее время мне почему-то оно пришло на память. Захотелось поделиться им с моими читателями. Может быть кто-то вспомнит свою молодость. И снова приуставшая душа загорится огнём миссионерства и служения ближним.
