То ли озеро, то ли пруд.
Над водой перископы бутылок.
Грязь и мусор, куда ни взгляни.
И лягушки хором орут.
Им, наверное, всё постыло.
Тихо ивы плачут одни.
Вдалеке от досужих глаз
Хорошо алкашам и детям:
Что ни делай, куда ни лазь,
Их никто не гоняет тут;
Занимаются тем и этим,
Наступают на красоту.
Зеленит дрожжевая жуть
Неусыпное синее око,
Собирается в плёнку муть,
И надежды ни на вот столько,
Что невидящий алкоголик
Сможет небу в глаза взглянуть.
Только знаешь, бывают дни,
Когда ветер подует, и
Маслянистую катаракту
Вместе с зеленью - как рукой,
И нисходят с небес покой,
Тишина, благодать... Вот так-то.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ритм мастерский,троичный...но простите , мне показалось местами не выдержан до конца, как бы идёт перебив... Содержание интересное, глубокое... С интересом... Комментарий автора: Наверное Вы правы насчёт перебоев. Рад что Вам понравилось.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n